Перевод книг Библии митрополита Илариона (Iwan Ohijenko) на украинский язык
(1962, Лондон)

Євангеліє від св. Марка традиційно приписується Євангелісту Марку що фіксував спогади Апостола Петра (Мр.)

◄◄ | ◄ | Глава ⚫ | ► | ►►

¹ І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.

² І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить.

³ І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині!

⁴ А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали.

⁵ І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова!

⁶ Фарисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити.

⁷ А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,

⁸ і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.

⁹ І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись.

¹⁰ Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись.

¹¹ І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий!

¹² А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли.

¹³ І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.

¹⁴ І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,

¹⁵ і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів.

¹⁶ І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро,

¹⁷ і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові,

¹⁸ і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта

¹⁹ та Юду Іскаріотського, що й видав Його.

²⁰ І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти.

²¹ І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.

²² А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів.

²³ І, закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти?

²⁴ І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство.

²⁵ І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім.

²⁶ І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине.

²⁷ Ніхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його.

²⁸ Поправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.

²⁹ Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає.

³⁰ Бож казали вони: Він духа нечистого має.

³¹ І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали.

³² А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь.

³³ А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати?

³⁴ І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої!

³⁵ Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.