Перевод книг Библии митрополита Илариона (Iwan Ohijenko) на украинский язык
(1962, Лондон)

Книга Иова

◄◄ | ◄ | Глава ⚫ | ► | ►►

¹ А Йов відповів та й сказав:

² Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

³ Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

⁴ Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

⁵ Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

⁶ Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

⁷ Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

⁸ Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

⁹ Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

¹⁰ Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

¹¹ Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

¹² Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

¹³ Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

¹⁴ що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

¹⁵ я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

¹⁶ Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

¹⁷ Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

¹⁸ Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

¹⁹ Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

²⁰ Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

²¹ Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

²² Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

²³ Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

²⁴ У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

²⁵ А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

²⁶ проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

²⁷ Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

²⁸ то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

²⁹ Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

³⁰ Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

³¹ то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

³² Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

³³ поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

³⁴ Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

³⁵ тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...