Перевод книг Библии митрополита Илариона (Iwan Ohijenko) на украинский язык
(1962, Лондон)

Книга Иова

◄◄ | ◄ | Глава ⚫ | ► | ►►

¹ Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

² Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

³ коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

⁴ Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

⁵ Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

⁶ якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

⁷ Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

⁸ Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

⁹ Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

¹⁰ Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

¹¹ Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

¹² Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

¹³ Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

¹⁴ Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

¹⁵ і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

¹⁶ Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

¹⁷ бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

¹⁸ А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

¹⁹ Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

²⁰ Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

²¹ Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

²² сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

²³ хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

²⁴ Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

²⁵ При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

²⁶ Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

²⁷ Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

²⁸ На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

²⁹ ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

³⁰ а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.