Перевод книг Библии митрополита Илариона (Iwan Ohijenko) на украинский язык
(1962, Лондон)

Книга Иова

◄◄ | ◄ | Глава ⚫ | ► | ►►

¹ І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

² І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

³ Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

⁴ А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

⁵ І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

⁶ І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

⁷ Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

⁸ Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

⁹ Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.

¹⁰ Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!

¹¹ Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.

¹² І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!

¹³ Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!

¹⁴ Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.

¹⁵ Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...

¹⁶ Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.

¹⁷ Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.

¹⁸ Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...

¹⁹ Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!

²⁰ Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!

²¹ На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,

²² бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!