Перевод книг Библии митрополита Илариона (Iwan Ohijenko) на украинский язык
(1962, Лондон)

Книга Иова

◄◄ | ◄ | Глава ⚫ | ► | ►►

¹ Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

² Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,

³ займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

⁴ вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...

⁵ Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...

⁶ На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

⁷ наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,

⁸ мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...

⁹ Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...

¹⁰ Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.

¹¹ Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!

¹² Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

¹³ Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.

¹⁴ На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...

¹⁵ А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...

¹⁶ Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,

¹⁷ бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...

¹⁸ Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...

¹⁹ Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!

²⁰ Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...

²¹ Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.

²² А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!

²³ Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:

²⁴ підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...

²⁵ Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?