Перевод книг Библии митрополита Илариона (Iwan Ohijenko) на украинский язык
(1962, Лондон)

Книга Иова

◄◄ | ◄ | Глава ⚫ | ► | ►►

¹ І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

² Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

³ Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?

⁴ Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!

⁵ О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,

⁶ і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

⁷ Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?

⁸ Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

⁹ Її міра довша за землю, і ширша за море вона!

¹⁰ Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

¹¹ Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?

¹² Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!

¹³ Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

¹⁴ якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

¹⁵ тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

¹⁶ Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...

¹⁷ Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.

¹⁸ І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,

¹⁹ і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...

²⁰ А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!