Перевод книг Библии митрополита Илариона (Iwan Ohijenko) на украинский язык
(1962, Лондон)

Соборне послання св. апостола Якова (Як.)

◄◄ | ◄ | Глава ⚫ | ► | ►►

¹ Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо.

² Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.

³ От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.

⁴ От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.

⁵ Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!

⁶ І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.

⁷ Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,

⁸ та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!

⁹ Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.

¹⁰ Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!

¹¹ Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?

¹² Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця.

¹³ Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!

¹⁴ Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,

¹⁵ це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.

¹⁶ Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!

¹⁷ А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.

¹⁸ А плід правди сіється творцями миру.