Перевод книг Библии митрополита Илариона (Iwan Ohijenko) на украинский язык
(1962, Лондон)

Книга пророка Ісаї

◄◄ | ◄ | Глава ⚫ | ► | ►►

¹ Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...

² Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!

³ Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.

⁴ І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.

⁵ Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.

⁶ І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.

⁷ Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.

⁸ Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...

⁹ Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...

¹⁰ Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!

¹¹ Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...

¹² І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...

¹³ Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!

¹⁴ Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?

¹⁵ Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,

¹⁶ той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!

¹⁷ Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.

¹⁸ Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?

¹⁹ Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти.

²⁰ Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.

²¹ Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його.

²² Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе!

²³ Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.

²⁴ І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.